Березін Євген Євгенович, заступник начальника відділення Національної служби посередництва і примирення в Луганській області – начальник відділу правового забезпечення

         Упродовж 12 років в Україні успішно функціонує державний орган - Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП). За час своєї діяльності НСПП  зарекомендувала себе як надійний соціальний партнер для трудових колективів, профспілок, роботодавців, органів виконавчої влади, що здатен надати кваліфіковану допомогу при вирішенні розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин із питань укладення чи зміни колдоговорів, і угод, їх виконання та виконання законодавства про працю України.

НСПП була утворена 17 листопада 1998 року Указом Президента України за №1258/98. На ухвалення рішення про створення державного інституту посередництва і примирення вплинула серйозна проблема, яка постала у середині 90-х років і проявлялась у різноманітних формах протистоянь  між трудовими колективами, профспілками, з одного боку, та роботодавцями, - з іншого, з питань, насамперед, виплати заробітної плати. Означені протистояння набули поширеності на підприємствах, установах і організаціях, і по суті захлиснули Україну, а в деяких випадках, працюючі вже не бачили іншого виходу й приймали радикальні заходи, застосовуючи страйк з метою захисту своїх прав та інтересів.

Приймаючи до уваги  цей факт, українська держава встановила в 1998 році законодавчий механізм вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин (колективних трудових спорів (конфліктів), передбачивши у цьому механізмі порядок здійснення права на страйк і також визначивши роль НСПП у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) з окресленням основних її функцій.          

На сьогодні ні у кого не виникає сумнівів про доцільність існування НСПП, оскільки саме цей державний орган реалізує політику в сфері посередництва і примирення під час вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), а, відтак, - у врегулюванні кожного колективного трудового спору (незалежно від того, виник він на виробничому чи на територіальному, галузевому, національному рівнях) завжди присутня держава, в особі НСПП.

 Створення в Україні служби, що відповідає за посередництво і примирення в сфері трудових відносин, не можна назвати новим явищем через призму міжнародного права і практиці. У міжнародній практиці такі служби, на кшталт НСПП, вже тривалий час функціонують в інших країнах світу, близького та дальнього зарубіжжя. Порівнюючи НСПП з іноземними посередницькими і примирними службами, насамперед, у країнах – членів Європейського Союзу, можна з упевненістю сказати, що їх спільними рисами є те, що всі вони спрямовують свою діяльність на сприяння поліпшенню трудових відносин, відрізняючись при цьому між собою хіба що у визначеності правових статусів. У Європі заслуговують на увагу такі конституйовані органи з примирення, посередницькі чи арбітражні служби:  у Великій Британії  (Консультаційна служба арбітражу та примирення, назва за оригіналом - Arbitration and Cociliation Advisory Servise, скорочена назва - «ACAS»), Ірландії (Комісія з трудових відносин та Суд з питань праці), Греції (Служба примирення та посередництва, назва за оригіналом – «OMED»), Австрії (Федеральний суд примирення), Фінляндії (Національна служба мирових посередників), Швеції (Національна служба посередництва), Данії (Statens Forligsinstitution), Португалії (Instituto de Desenvolvimento e Inspeccao das Condiboes de Trabalho, IDICT), Іспанії (Міжконфедераційна служба посередництва і арбітражу, назва за оригіналом - «Servio interconfederal de Mediacion y Arbitraje», скорочена назва – «SIMA»), Угорщині (Служба з посередництва та арбітражу з питань соціально-трудових відносин) та Нідерландів щодо державного сектору (Adviesen Arbitrage Commissie). За законодавством іноземних країн переважна більшість цих органів мають незалежний статус. Також частина з цих органів є державними (наприклад, швецька Національна служба посередництва), інша частина є приватними установами (наприклад, грецька OMED, іспанська SIMA). У різних країнах  наявні відмінності у підходах до фінансування органів, що відповідають за посередництво і примирення: частина служб фінансується з державного бюджету (фондів), частина служб та органів фінансується за рахунок внесків роботодавців та працівників.

Повертаючись до правового статусу НСПП, необхідно зупинитись на ключових його елементах. Статус НСПП визначено у Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року №137/98-ВР та Положенні про Національну службу посередництва і примирення, затвердженому Указом Президента України від 17.11.1998 року №1258/98.  

Відповідно до частини першої статті 15 вищеназваного Закону, з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва і примирення таких спорів (конфліктів) Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення [1]. П. 1. Положення про Національну службу посередництва і примирення закріплено, що НСПП є постійно діючим державним органом, створеним Президентом України для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів) [2].

Але п. 1 Положення про НСПП щодо визначення сутності служби та її призначення «для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів)»  не зовсім відповідає частині першої статті 15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», у якій наводиться мета створення даного державного органу. Законодавець чітко окреслив, з якою метою утворюється НСПП,  і поряд зі сприянням вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) значиться також сприяння поліпшенню трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування, здійснення посередництва і примирення.

Більш менш виправданою мірою є те, що у п. 3 Положення про НСПП в основних завданнях НСПП значаться такі завдання: здійснення заходів із запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), а також прогнозування їх виникнення, здійснення посередництва і примирення [2,3].

Однак, все ж такі аналіз чинного українського законодавства засвідчує, що діяльність НСПП майже спрямована на сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) та здійснення посередництва і примирення в таких спорах. Проте, не міститься жодної норми в законодавстві, яким чином НСПП має запобігати виникненню колективних трудових спорів та  здійснювати їх прогнозування, що ускладнює реалізацію даних завдань під час правозастосовної діяльності.

Проаналізувавши Положення про НСПП, можна надати характеристику службі. НСПП:

-                     державний орган, утворений Президентом України;

-                     функціонує  на постійній основі;

-                    має повноваження, які  визначені у Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та Положенням про НСПП;

-                    має власну структуру.  НСПП очолює Голова, який призначається та звільняється з посади Президентом України. Голова має заступників, у тому числі, одного першого. Реалізація завдань і функцій  НСПП здійснюється  центральним апаратом  НСПП, який складається з відділів, секторів та інших структурних підрозділів і відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях, що діють на підставі положень, затверджених наказом Голови НСПП;

- фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. 

НСПП має особливий, унікальний статус. Будучи державним органом і маючи повноваження, визначені законодавчими актами, вона не відноситься до органів жодної гілки влади (законодавчої, виконавчої, судової) і стоїть окремо. Служба не підконтрольна й не підзвітна органам виконавчої влади (Кабінету Міністрів України, міністерствам тощо), вона підзвітна виключно Президенту України. Водночас існують  непоодинокі випадки, коли деякі представники державних органів, органів місцевого самоврядування, профспілок, трудові колективи, не маючи уяви про статус й повноваження служби, помилково вважають, що НСПП - це орган виконавчої влади, або, ще гірше, вважають її громадською організацією, яка дублює функції профспілок.

Специфічні риси НСПП проявляються також в актах (рішеннях), які вона приймає у межах компетенції. Акти (рішення) НСПП мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту), відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Має свою специфіку й нормотворча робота НСПП, яка спрямована на розроблення і затвердження, в межах своєї компетенції, нормативних актів щодо діяльності НСПП та здійснення примирних процедур. За результатами нормотворчої діяльності затверджено й включено до юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» понад 2500 нормативних актів (нормативних наказів, положень, інструкції, регламентів, правил тощо).

НСПП у своїх діях (повноваженнях) незалежна від об'єднань роботодавців, профспілок та інших органів, що представляють інтереси трудових колективів, а  лише співпрацює з ними.

Унікальний правовий статус НСПП  дає змогу  на паритетних началах плідно взаємодіяти із центральними органами виконавчої влади, а її відділенням - із місцевими органами виконавчої влади, у тому числі, з місцевими державними адміністраціями.

Практика з вирішення колективних трудових спорів засвідчує, що частина колективних трудових спорів врегульовується не стільки завдяки примирним процедурам (примирної комісії, трудового арбітражу), визначеним Законом, і тим менше – страйкам як крайнім засобам вирішення таких спорів, а, у більшості, – за допомогою взаємодії НСПП із органами виконавчої влади (міністерствами, державними комітетами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади), прокуратурою, органами місцевого самоврядування різних рівнів. Означений факт підкреслює, що НСПП не проводить свою роботу ізольовано, і під час реалізації своїх завдань та функцій вона намагається встановити взаємодію не тільки між конфліктуючими сторонами, а прагне привернути увагу суб’єктів владних повноважень до підприємства, де виникли суперечки між його працівниками та керівництвом. У межах своїх повноважень НСПП взаємодіє з Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствами, іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади тощо.  

До форм взаємодії  НСПП  із іншими державними органами влади, які набули на практиці поширення, належать.

1.                 Інформування про загострення стану соціально-трудових відносин, у тому числі, про виникнення колективних трудових спорів, страйків та інших акцій протесту, які застосовуються працівниками підприємств, установ та організацій. Суб’єкти, яким адресовано  інформування: Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні міністерства, іншими центральні і органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації.

2.                 Залучення представників органів державної влади до участі в примирних процедурах з вирішення колективних трудових спорів (частина шоста стаття 15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Суб’єкти, які можуть були залучені Національною службою посередництва і примирення до примирних процедур: народні депутати України, представники  органів державної влади.

3.                 Направлення Національною службою посередництва і примирення  рекомендацій разом із відповідними матеріалами керівникам органів виконавчої влади, якщо у вимогах найманих працівників, чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до  компетенції цих органів. Керівники цих органів повинні розглянути рекомендації у семиденний строк, і поінформувати про прийняте ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення (частина четверта статті 16 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»). Суб'єкти, яким можуть бути направлені рекомендації: центральні та місцеві органи виконавчої влади.

4.                 Спільне вивчення стану додержання законодавства про колективні трудові спори (конфлікти).  Суб'єктами спільного вивчення можуть бути: центральні та місцеві органи виконавчої влади.

5.                 Одержання  в установленому порядку від державних органів інформації, документів та матеріалів, необхідних для виконання покладених на НСПП законом функцій.

6.                 Надсилання органам виконавчої влади рекомендацій щодо вжиття заходів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту), реалізація яких належить до їх компетенції.

7.                 Звернення до органів прокуратури, правоохоронних органів, державних органів з нагляду за додержанням законодавства про працю з пропозиціями щодо здійснення заходів, спрямованих на додержання законодавства про працю, у тому числі, щодо порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).   

З наведених вище форм взаємодії вбачається, що НСПП проводить свою роботу у стійкій взаємодії з іншими державними органами.  За дванадцять років фахівцями та спеціалістами служби накопичено величезний   досвід співпраці з міністерствами, державними комітетами і місцевими державними адміністраціями щодо сприяння вирішенню колективних трудових спорів. Працівники НСПП вдало прогнозують виникнення колективних трудових спорів, страйків, постійно аналізують та відслідковують розвиток стану соціально-трудових  відносин, що свідчить про їх професіоналізм. Тільки по Луганській області протягом 10 останніх років за сприянням відділення НСПП вирішено 96 колективних трудових спорів зі 101. Практично  десята частина штатних працівників Луганської області (без урахування зайнятих на малих підприємствах) перебувала у стані колективних трудових спорів із роботодавцями.

Крім того, за період існування НСПП та її відділень значно знизилася кількість проведених працюючими страйків, і це в більшості випадків вдалося зробити завдяки превентивним заходам служби з використанням посередницьких функцій, ініціюванням переговорного процесу між представниками конфліктуючих сторін. Зараз трудові колективи бачать більше користі у веденні соціального діалогу із керівництвом підприємства за участю фахівців НСПП, ніж у влаштуванні страйків та інших акцій протесту. Практика засвідчує, що страйк майже не вирішує колективний трудовий спір, а, навпаки, його поглиблює, завдаючи колосальних фінансових збитків підприємству.  Якщо, наприклад, в 1999 році кількість проведених страйків по Україні становила 299 (в тому числі, по Луганській області -  29), то вже у 2009 році їх нараховувалось лише 12 (в тому числі, по Луганській області -  5) [4]. 

Аналізуючи позитивні вектори діяльності НСПП, не можна оминути гострих проблем, які постали перед службою і негативно відображаються на роботі державного органу та  гальмують процес  її розвитку.  Серед них слід виділити наступні:

1)                недосконалість законодавства, що регулює діяльність НСПП, яка виявлялась під час правозастосовної діяльності фахівців та спеціалістів НСПП, коли відбувається апробація законодавчих актів на практиці. За роки функціонування НСПП її фахівці, спеціалісти, та, головне, представники профспілок і роботодавців  стверджують про необхідність проведення заходів щодо подальшої модернізації та розвитку НСПП, які б зміцнили авторитет та імідж служби. Гадаємо необхідно розробити та прийняти Закон України «Про Національну службу посередництва і примирення», оскільки присвячені НСПП положення статті 15 та 16 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» не повністю відображають сутність і  призначення даного державного органу. Спеціальний закон про НСПП має деталізувати повноваження в частинах:

- здійснення запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів). Передбачити на рівні закону проведення НСПП моніторингу стану соціально-трудових відносин у юридичної особи незалежно від форми власності на предмет виявлення  чинників дестабілізації трудових відносин, вироблення рекомендацій профспілкам та роботодавцям щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин та проведення узгоджувальних зустрічей між ними;

- сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).  Передбачити на рівні закону повноваження НСПП при застосуванні найманими працівниками страйку, зокрема, ініціювання утворення органом, що очолює страйк, та роботодавцем узгоджувальної комісії для вироблення угоди про вирішення колективного трудового спору,

- прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів). Визначити на рівні закону систему заходів щодо збору інформації від роботодавців, профспілок, державних органів й органів місцевого самоврядування щодо стану соціально-трудових відносин на підприємствах  відповідної галузі економіки  для з’ясування реального стану трудових відносин у галузі і  узагальнення причин, що ускладнюють такі відносини з виробленням пропозицій щодо їх усунення,   

- офіційне закріплення за НСПП ведення статистичної інформації не лише по колективних трудових спорах (конфліктах), а й по застосованих в Україні страйках з метою уявлення реальної картини щодо протестної активності працюючих.

2) не відповідність встановленої граничної чисельності працівників НСПП тому обсягу роботи, яку працівники НСПП виконують. Необхідно переглянути підхід щодо встановленої граничної  чисельності працівників НСПП у бік її збільшення. Для державного органу, який покликаний реалізовувати державну політику у сфері посередництва і примирення при врегулюванні розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин 180 штатних працівників - це вкрай мало. У крупних промислових обласних центрах України (Донецької, Луганської областях) штатна чисельність працівників відділень НСПП становить лише по 10 осіб, у Дніпропетровській і Харківській областях штатна чисельність працівників відділень становить 8 осіб. Звичайно, навіть при такий чисельності, НСПП справляється з покладеними на неї завданнями, але фахівці та спеціалісти служби, відчувають велике навантаження у роботі в питаннях правового супроводу колективних трудових спорів (конфліктів), участі  у примирних процедурах із вирішення таких спорів, виїзду на підприємствах, де відбуваються страйки.

3) низький рівень оплати праці спеціалістів (провідних, головних) НСПП та її відділень.  Наприклад, головний спеціаліст відділення НСПП  в Луганській області отримує заробітну плату на місяць близько 1200 грн. Згідно статистичних даних  Головного управління статистики в Луганській області, середня заробітна плата за вересень 2010 року по Луганській області становить 2397 грн., за період  січень-вересень 2010 року - 2176 грн. [5]. Таким чином, майже у двічі заробітна плата головного спеціаліста Відділення менше середніх показників по області. Означений факт сильно впливає на плинність кадрів. Кваліфіковані юристи, економісти зі стажем при таких умовах оплати праці  не мають наміру тривало працювати в державному органі на посадах головних чи провідних спеціалістів Відділення.  У зв’язку із цим, необхідно переглянути умови оплати праці фахівців та спеціалістів НСПП та її відділень, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників Національної служби посередництва і примирення та її відділень» від 18 жовтня 2006 р. № 1428 із змінами, внесеними згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 25.07.2007 р.

Наведені вище проблеми, безумовно, не є вичерпаними, і  їх вирішення, на жаль, не залежить від самої служби. З огляду на це, необхідно на державному рівні дещо змінити ставлення до державного інституту посередництва і примирення, пам'ятаючи про те, що серед державних органів саме НСПП знаходиться ближче всіх до епіцентру конфліктних ситуацій між працівниками та роботодавцями, страйків та інших акцій протесту, що проводяться  трудовими колективами. І, на моє глибоке переконання, усунення гострих проблем дозволить покращити діяльність НСПП та наблизитися до міжнародних стандартів медіації в сфері врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.     

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що НСПП посіла гідне місце у системі державних органів України, її діяльність має перспективи для подальшого функціонування, однак, залишається нагальна потреба у проведенні низки заходів щодо модернізації і реформуванні державного органу в єдиній системі державного управління. Сьогодні можна вже констатувати, що процес становлення НСПП як державного органу минув, настав час її розвитку.

1. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03.03.1998 р. //Відом. Верхов. Ради України. – 1998. -  N 34. - Ст.227.

2. Про утворення Національної служби посередництва і примирення: Положення, затв. Указом Президента України від 17.11.1998р., №1258/98 //Офіц.вісн. України. – 1998. – №46.

3. Питання Національної служби посередництва і примирення: Указ Президента України від 11.04.2007 р., №291/2007// Уряд. курєр. – 2001. – 18 квіт.  № 69.

         4. Додаток 3 до інформації про результати діяльності Національної служби посередництва і примирення за 2009 рік // Бюл. НСПП. – 2010. - №1-2. – С. 60.

         5. Заробітна плата найманам працівникам за вересень 2010 р.// Експрес-випуск Головного Укравління статистики у Луганській області від 28.10.2010р., №390.