Визнання страйку незаконним. Питання та відповіді.

Березін Євген Євгенович – заступник начальника відділення Національної служби посередництва і примирення в Луганській області – начальник відділу правового забезпечення

Питання. Які існують підстави  для визнання страйків незаконними?

Відповідь. Підстави для визнання страйків незаконними передбачені в статті 22 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (далі - Закону) і вони є вичерпаними. Незаконними визнаються страйки:

        а) оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;

б) оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2, 4, 6, частин першої і п’ятої статті 12, частин першої, третьої і шостої статті 19 цього Закону (мова іде про порушення працівниками, профспілкою, об'єднаннями профспілок чи уповноваженими ними органами вимог Закону щодо: процедури вступу до колективного трудового спору (конфлікту); відмови представників найманих працівників чи профспілки від участі у роботі трудового арбітражу або від виконання рішення трудового арбітражу, якщо дане рішення за попередньою домовленістю сторін колективного трудового спору є обов'язковим для виконання; порядку прийняття рішення про оголошення страйку, надіслання письмового попередження роботодавцю про початок страйку);

в) розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 цього Закону, зокрема, недотримання працівниками, профспілкою, об'єднаннями профспілок чи уповноваженими ними органами норм  про порядок визначення органу (особи), що очолює страйк, і припинення його повноважень, законодавчо встановленої заборони на проведення страйку;

г) які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом. Під примирними процедурами слід розуміти діяльність примирної комісії та/або трудового арбітражу з розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою його вирішення.

         Варто знати, що  страйк визнається незаконним при наявності хоча б однієї підстави, передбаченої в статті 22 Закону.

Питання. Який орган розглядає справу про визнання страйку незаконним?

Відповідь. Справа про визнання страйку незаконним підлягає безпосередньому розгляду у суді. Такий висновок робиться із аналізу норм статті 23 Закону.

Питання. Яким судам підвідомчі справи про визнання страйку незаконним?

         Відповідь. Розгляд справ про визнання страйку незаконним входить до цивільної судової юрисдикції (компетенції) загальних судів згідно із порядком цивільного судочинства.   

 Питання. Яка підсудність справи про визнання страйку незаконним?

          Відповідь. Справи про визнання страйку незаконним розглядаються місцевими загальними судами  (районними, районними у містах, міськими чи міськрайонними судами).  Місцеві загальні суди є судами першої інстанції.

           В залежності від специфіки конкретної справи про визнання страйку незаконним можуть застосовуватися правила загальної територіальної підсудності та альтернативної територіальної підсудності.  

           Правила загальної територіальної підсудності закріплені, насамперед, в статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) «Підсудність  справ за місцем відповідача». Виходячи із цих правил, позовна заява про визнання страйку незаконним до фізичної особи (особи, що очолює страйк) пред’являються в суд за місцем її проживання.  

            Правила альтернативної територіальної підсудності (зокрема, це частина перша статті 113 ЦПК України) можуть бути застосовані у випадку:

             якщо працівниками підприємства визначений страйковий орган (наприклад, у складі трьох осіб, які проживають або знаходяться в різних  місцях) - позовна заява про визнання страйку незаконним до фізичних осіб (членів страйкового органу - відповідачів) пред’являється в суд за місцем проживання або за місцезнаходженням одного із них за вибором позивача;

             якщо працівниками підприємства не був визначений орган (особа), що очолює страйк - позовна заява про визнання страйку незаконним пред’являється в суд до фізичних осіб (учасників страйку - відповідачів) за місцем проживання або за місцезнаходженням одного із них за вибором позивача.

             Варто знати, що у випадку, якщо працівниками підприємства була визначена профспілка в якості органу, що очолює страйк, то позовна заява про визнання страйку незаконним пред’являється в суд до фізичних осіб (учасників страйку - відповідачів) за місцем проживання або за місцезнаходженням одного із них за вибором позивача. В противному випадку, це буде вважатися спором між підприємством та організацією, а за загальним правилом у судах цивільної юрисдикції розглядаються справи за участю фізичних осіб. Крім того, як свідчить практика, спеціальзовані суди відмовляють у прийнятті позовної заяви роботодавця про визнання страйку незаконним. Інша річ, якщо справа стосується визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних власникові або уповноваженому ним органу (представнику) страйком, який був визнаний судом незаконним, якщо очолює страйк відповідна профспілка.

Питання. Хто має право пред’явити в суд заяву про визнання страйку незаконним?

Відповідь.  Пред’явити в суд заяву про визнання страйку незаконним може лише власник або уповноважений ним орган (представник), як правило, це відноситься до повноважень керівника юридичної особи, який відповідно до установчих документів діє від її імені. 

Питання. Які повинні бути форма та зміст заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про визнання страйку незаконним?

Відповідь.  Форма та зміст заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про визнання страйку незаконним повинні відповідати  вимогам статті 119 ЦПК України. Примірний зразок позовної заяви роботодавця про визнання страйку незаконним наведена нижче у додатку.

         Питання. Які строки розгляду судом справи про визнання страйку незаконним?

       Відповідь. Відповідно до статті 23 Закону справа про визнання страйку незаконним щодо заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніш як у семиденний строк.  Слід зазначити, що по Луганській області цей термін судами при розгляді таких справ не витримується,  і визначальною причиною цього є те, що місцеві загальні суди при здійсненні цивільного судочинства, насамперед, керуються ст. 2 (Законодавство про цивільне судочинство) та ст. 157 ЦПК України (строки розгляду справ).

       Питання. Які обов’язки на учасників страйку покладає рішення суду про визнання страйку незаконним?

       Відповідь. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов’язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників - розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.

Питання. Які наслідки участі працівників у страйку, визнаного судом незаконним?

          Відповідь. Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу (стаття 28 Закону).

Крім того, варто знати, що час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується.

Питання. Чи вноситься запис до трудової книжки про участь працівника у страйку, визнаного судом незаконним?

Відповідь. Запис до трудової книжки про участь працівника у страйку, визнаного судом незаконним, не вноситься, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників»,  Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 та іншими актами законодавства це не передбачено. Але, на мій погляд, необхідно внести відповідні зміни та доповнення до вищеназваної Інструкції наступного змісту: «У випадку визнання судом страйку незаконним у трудових книжках працівників, які брали у ньому участь робиться запис про те, що час у такому страйку відповідно до статті 28 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» не зараховується до загального і безперервного стажу».  

Питання. Яка існує відповідальність за організацію страйку, визнаного  судом незаконним, а також за невиконання рішення про визнання страйку незаконним?

        Відповідь. Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно із законодавством. До зазначених осіб не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43 і 252 Кодексу законів про працю України (стаття 32 Закону).

        Збитки, заподіяні власникові або уповноваженому ним органу (представнику) страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать) (стаття 34 Закону). Існують певні труднощі у судів при розгляді питання щодо відшкодування органом,  що очолює страйк, збитків, заподіяних роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним. Якщо очолює страйк відповідна профспілка, то проблем за рахунок чого буде відшкодуваться збитки роботодавцю у суду не виникає, адже розмір збитків визначається у межах коштів і майна, що належить профспілці. Інша річь, коли орган, що очолює страйк, складається із звичайних працівників підприємства, суд при розгляді таких справ підходить з особливою обережністю.